Мистецтво - це рушійна сила соціальних перетворень!

22
Mar

Офіційна заява громадської організації Інсайт щодо зриву Фестивалю Рівності у Львові

19-20 березня у Львові мав відбутися Фестиваль Рівності, на який зареєструвалося близько 200 митців, громадських активістів, правозахисників та просто небайдужих людей. Фестиваль Рівності проводиться з 2014 року у відповідь на численні явища дискримінації та порушення прав людей, що належать до різних уразливих соціальних груп: етнічних меншин, людей з інвалідністю, ЛГБТ спільноти, осіб без громадянства та постійного місця проживання, мігрантів — зовнішніх, та, що особливо актуально в останні два роки для країни, внутрішніх — переселенців із зони конфлікту на Сході та з Криму.

Фестиваль Рівності проводиться під егідою Коаліції з протидії дискримінації в Україні та за підтримки офісу Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України. За два роки Фестиваль Рівності став культурною платформою, вільною від дискримінації та упереджень, та простором для художнього осмислення суспільних процесів. Цього року ми запланували провести Фестиваль не лише в Києві, але й в регіонах — Львові, Одесі та Дніпропетровську. Разом з правозахисниками та митцями під час Фестивалю ми проводимо дискусії та обговорення, серію кінопоказів та фотовиставок, літературні вечори та концерти за участю людей, які підтримують ідеї рівності. Саме такі події в рамках Фестивалю мали бути проведені у Львові в минулі вихідні. Так, зокрема, на участь у концерті у Львові дала згоду фіналістка «Х-фактору» та учасниця цьогорічного шоу «Голос країни» Марія Кацева.

Проте, на жаль, проведення Фестивалю у Львові було зірване агресивною групою екстремістів. Під час організації Фестивалю ми звернулися до Міської Ради Львова та особисто мера Андрія Садового з проханням підтримати Фестиваль Рівності, але ніякої відповіді не отримали. Впродовж тижня, що передував початку Фестивалю, нам надходили численні погрози від різних груп людей та окремих осіб. У пресі ми бачили висловлювання з боку духовенства та депутатів обласної та міської рад, де вони закликали «дати відсіч» проведенню Фестивалю Рівності у Львові. Усі локації, з якими у нас були домовленості про проведення заходів, нам відмовили через погрози. Всі приватні охоронні компанії відмовили в наданні послуг, мотивуючи це тим, що вони не зможуть протистояти ВО «Свобода». Від поліції, до якої ми зверталися письмово, не було отримано жодної відповіді.

18-го березня ми як організатори Фестивалю приїхали до Львова аби заселитися до готелю «Львів», номери в якому були попередньо заброньовані та вже оплачені. За годину до поселення нам зателефонувала адміністрація готелю та відмовила у поселенні, сказавши, що про нас попередили з адміністрації міста й просили відмовити у поселенні. Ми все ж таки прибули до готелю, аби з’ясувати обставини. Там нам у брутальній формі відповіли, що «збоченцям тут не місце» та навіть вдалися на погроз: «у нас котельная отдыхает, можете пропасть в кочегарке». Ми терміново почали шукати житло та конференц-зал і знайшли вільні місця у готелі «Дністер». Цього ж дня нам подзвонили з Галицького суду та запросили на розгляд справи про заборону проведення публічних акцій у Львові. Судове засідання було призначене на 18 годину цього ж дня. Звичайно, знайти адвоката за годину до судового засідання було нереально, тому голова Інсайту Олена Шевченко пішла до суду сама за підтримки трьох людей зі спільноти, які не побоялися бути присутніми в суді. Судове засідання тривало 6 годин з перервами. Через дві години після початку суду вони опинилися у оточенні 30-ти досить радикально налаштованих людей у спортивному одязі. На щастя, директорці Інсайту та нашим друзям пощастило повернутися до готелю неушкодженими.

Наступного дня ми почали програму Фестивалю о 12 годині в конференц-залі готелю «Дністер». Вже за півгодини біля готелю почали збиратися радикально налаштовані молодики у масках та балаклавах. Поліції не було, хоча ми її викликали. З нами було п’ятеро охоронців, яких ми привезли з Києва. Через дві години після початку Фестивалю біля готелю зібралося вже близько 200 молодиків. Ми почали телефонувати до Києва, намагаючись вийти на зв’язок з керівництвом національної поліції. Лише після цього, через 4 години, до готелю «Дністер» під’їхали спецпризначенці. До нас неодноразово підходили керівники львівської поліції, зокрема пан Загарія, який казав, що ми провокатори, а люди під готелем просто прийшли зустріти своїх друзів.

За деякий час поліція повідомила нас про замінування готелю та про необхідність евакуації. На цей час люди перед готелем встигли озброїтися камінням та арматурою. «Нас евакуювали в двох автобусах під градом петард та каміння, було розбито дві машини поліції, молодики переслідували наші автобуси ще приблизно 500 метрів після виїзду з готелю», — згадує директорка ГО «Інсайт» Олена Шевченко. «Нікого з них не арештували — ані тоді, ані пізніше. Далі нас відвезли на базу поліції і за годину сказали, що ми можемо йти, куди хочемо. Про те, що на вулицях Львова нас шукають озброєні люди, поліція нас повідомила, але не вжила жодних заходів аби цьому запобігти. Після цього я прийняла рішення виїхати зі Львова. Без одягу та особистих речей, які лишилися в готелі, я та дві інші особи виїхали до найближчого населеного пункту, де нас переховували майже незнайомі нам люди — вони надали підтримку та нагодували нас. Вночі ми виїхали з регіону».

Готуючись до проведення Фестивалю Рівності в регіонах, ми опиралися на свій досвід у Києві. У столиці два попередні Фестивалі пройшли успішно, а реакція суспільства була позитивною. Звичайно, ми мали декілька інцидентів на ґрунті гомофобії та трансфобії під час відкриття Фестивалю, але поліція діяла професійно і ми змогли провести Фестиваль протягом наступних трьох днів, як і планували. Першим містом регіонального туру ще в минулому році був обраний Львів, і цей вибір не був випадковим. По-перше, ми маємо ініціативну групу у цьому місті, яка вже 2 роки працює зі спільнотою ЛГБТ людей і має досвід організації культурних подій та дискусій. Разом із ними ми організували у Львові презентацію Кампанії з протидії дискримінації, показували соціальні відеоролики про дискримінацію людей з інвалідністю та ЛГБТ-спільноти, кінопокази про права жінок та людей без громадянства, а також презентували дослідження про становище трансгендерних людей в Україні. У минулому році ми проводили дискусію про ситуацію переселенців в Україні. Тож Фестиваль Рівності — це далеко не перший захід, який ми проводимо у Львові. По-друге, одна з провідних тем Фестивалю — це права внутрішньо переміщених осіб, а Львів прийняв багатьох переселенців зі Сходу та Криму. У нашій організації є програма Шелтер, в рамках якої ми зняли квартиру в Києві для ЛГБТ-переселенців з окупованих територій Східної України та Криму, і ми маємо плани відкрити подібний тимчасовий притулок у Львові. По-третє, Львів вважається культурною столицею — осередком інтелігенції та інтелектуалів — логічно, що саме в такому місті можна сподіватися на конструктивний діалог. І ми бачимо цьому підтвердження: зокрема, нещодавній скандал в одному з ресторанів міста, де були порушені права людей з інвалідністю, викликав суспільний діалог серед жителів міста. Львів’яни стали на захист людей, що зазнали дискримінації. У цьому розрізі можна впевнено сказати, що агресія проти нас у Львові 19 березня — це не позиція львів’ян, а сплановані дії екстремістських організацій. І ми звернемося до СБУ з вимогою розслідувати події 18-19 березня у Львові.

Після Фестивалю ми продовжуємо отримувати погрози та звинувачення у співпраці з провокаторами. Усі теорії змов, в яких нас звинувачують, — це відома стратегія звинувачування жертви у тому, що вона сама спровокувала агресора своїми діями. Ми вважаємо неприпустимими такі заяви та звинувачення. Ми і надалі будемо захищати рівність та свободу усіх людей — без винятків та обмежень. Дякуємо всім, хто були з нами в ці дні та підтримали нас. Особливо ми вдячні нашим активісткам та активістам, які не побоялися прийти на Фестиваль, попри численні погрози.

Оргкомітет Фестивалю Рівності
Команда Громадської організації «Інсайт»