Мистецтво - це рушійна сила соціальних перетворень!

Відкриття. Презентація виставки Let’s Queer – Let’s Art

субота, 30. 09. 2017
16:00 - 17:00

Відкриття. Презентація виставки Let’s Queer – Let’s Art

fest_queerartАнатолій Бєлов / Євгенія Бєлорусець / Катерина Єрмолаєва / Юрій Кручак / BOBA Group

(частина експозиції Фестивалю рівності у Києві, 8-10 грудня 2016, кураторки Лізавета Герман та Марія Ланько)

Виставка українських художників в рамках Фестиваля Рівності є пропозицією до взаємного збагачення через досвіди інакшості. Історія англійського прикметника queer є власне прикладом успішної реалізації цієї стратегії. Слово, яке використовувалось як інструмент агресивного цькування гомосексуалів у гетеронормативному суспільстві кінця ХІХ сторіччя, у 1980-х рр. було апропрійовано гей-спільнотою як самоназву, з тим щоб позбавити його негативних конотацій, а отже і влади. А вже сьогодні ним послуговуються безвідносно сексуальної чи гендерної ідентифікації на знак свідомої солідаризації з усіма “ненормативними” практиками.

Українські художниці та художники повсякчас звертаються до досвіду соціальних груп, спільнот чи окремих людей, виключених із суспільних відносин — фізично, політично чи символічно. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що вони самі є виключеною групою та ледве не щодня стикаються з дискримінативними практиками в особистому житті. Однак у власних роботах вони радше зосереджуються не стільки на “особливих потребах”, скільки на особливих можливостях, демонструючи спротив і винахідливість, що дозволяє не просто посунути наші уявлення про “нормальність”, але й позбутися будь-яких клішованих визначень загалом. Врешті, художні практики не прагнуть до чіткого окреслення певної ідентичності й притаманних їй “особливостей”. Радше навпаки — створюють простір, що сприяє впізнаванню себе в іншій чи іншому.

Власне, інакшість, або квір є нескінченним джерелом можливостей, а мистецтво в цій ситуації є найнадійнішим союзником всіх насильницькі маргіналізованих соціальних груп, всіх чужинців та вигнанок. Мистецтво в цьому сенсі і є справжній квір, адже являє собою суспільну практику, що йде крізь суспільний консенсусу, не попри як побутова свідомість і не проти як політичний активізм, ба більше — спроможне перформотувати ідеї в практиці. Мистецтво, як і квір, може здаватися підозрілим та чимось неправильним. Мистецтво, як і квір, є процесом постійного переозначення власної ідентичності. Мистецтво, як і квір, уникає сталих визначень. Мистецтво, як і квір, це дієслово. Мистецтво, як і квір, це перформатив.